Вибір партнера: як не помилитися

Ірина Нікнютьева

Коли говорять про перше кохання, на думку відразу приходять думки про безтурботної юності, боязких спробах залицяння і перші поцілунки. Здається, що саме тоді ми вперше вчимося коштувати справжні дорослі відносини. У кого-то цей процес відбувається дуже легко, шанувальників навколо багато і всі хочуть сподобатися, залишається тільки вибрати.

А для кого-то це безтурботне час стає початком несамовитих драм і трагедій. Можна послатися на молодість і недосвідченість, але в цьому причина? Якщо поспостерігати за подальшим життям цих людей, то в ній виявляються самотність, хворобливі стосунки, нещасні шлюби, розлучення, розлучення. У чому ж справа? Чим вони гірше?

Справа в тому, що успіхи і невдачі в особистому житті заздалегідь визначені нашими несвідомими бажаннями і установками. Ще задовго до зустрічі зі своїм першим коханням ми маємо в голові якесь уявлення про те, яким буде наш обранець або обраниця і як будуть розвиватися ці відносини.

Воно формується набагато раніше, чим настає період статевого дозрівання. Це поміщена глибоко всередину нашої психіки модель взаємодії між чоловіком і жінкою, яку дитина спостерігав в батьківській родині, з перших років життя.

За наступні роки ми настільки зживається з цією моделлю, що перестаємо її усвідомлювати. Ми просто звідкись знаємо, що в певних ситуаціях потрібно діяти тим чи іншим чином. Саме ця несвідома модель змушує наше серце битися частіше в присутності певної людини і ставитися нейтрально до решти. Вона відповідає за автоматичні, часто необдумані дії у взаєминах з протилежним підлогою. Ми просто не розуміємо, що можна думати і діяти якось інакше.

Щасливчики в любові – це діти з психологічно благополучних сімей, де відносини будувалися на основі безумовної любові і прийняття. З перших років життя вони бачили гармонію, непідробне тепло і щирість. Ставши дорослими, вони мають стабільну самооцінку, знання про те, що таке добре і що таке погано, уявлення про те, що відносини з протилежним підлогою повинні приносити щастя. Вони і свідомо і несвідомо готові до побудови благополучного союзу.

Пошук партнера для відносин ми здійснює несвідомо. Це не результат нашого вільного вибору. Завдяки непомітним сигналам, які ми подаємо, один одному, щасливчики в любові виберуть саме того, хто, так само як і вони самі орієнтований на гармонію. Вони просто не мають у своїй психіці того компонента, який відповідає за нещасну любов.

Звичайно, в дорослому віці людина може вирішити, що у нього точно ніколи не буде, так як в батьківській родині, але і це не призведе до щасливих взаємин. Таке рішення не результат його вільного вибору, а наслідок дитячих психологічних травм. З дисфункціональних сімей відбуваються люди, схильні до побудови всіх форм залежних відносин. Вони шукають "кохання" щоб знову програти драматичні сценарії з дитинства. Завдяки неусвідомлюваним сигналам при виборі партнера, вони виділяють з оточуючих саме ту людину, яка має схожі конфлікти. Але в той же час саме з цією людиною саме ці конфлікти ніколи не зможуть бути вирішені. Таким чином, коло замикається.

Здатність до побудови щасливих відносин обумовлена ​​своєю здатністю любити. Саме цій здатності позбавлені діти, які виросли в відсутності психологічного комфорту. C раннього дитинства вони не бачили гармонійної моделі відносин і не могли зробити її частиною себе, своєї внутрішньої установкою. Вони, вступають у доросле життя з багажем жорстких батьківських приписів, з порушеною самооцінкою і невпевненістю в собі. Любовні стосунки для них пов’язані з численними страхами: страхом бути відкинутим, відданим, страхом опинитися негідним об’єкта любові. Вони хочуть бути коханими, але не думають про свою здатність любити. Вони вкладають в поняття любов дуже багато, бачать в ній порятунок від усіх нещасть. Але суть в тому, що любов не приходить з нізвідки, ми приносимо її з собою. В силу особливостей свого психологічного розвитку саме цього вони не можуть зробити. Тому кожен раз покладаючи великі надії на відносини, вони отримують в них ще більше страждань.

Ця проблема не вирішується зміною партнера, тому що в кожні відносини ми приносимо себе і свої внутрішні конфлікти. Вибратися з порочного кола можна виключно за допомогою внутрішніх ресурсів особистості. Тільки пропрацювавши стару дитячу травму з психологом можна скорегувати внутрішню модель, яка раз по раз штовхає до нещасної любові, ненадійним партнерам і болючим відносин.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code

Next Post

Вибрані жарти про блокування «в контакті», «однокласники», «яндекса» і mail.ru на україні

Пт Вер 23 , 2022
Ми вже встигли полюбити ці перепалки громадян двох посварених країн під кожним постом в соцмережах. Але вони вирішили забрати у нас і це! Сьогодні президент України Петро Порошенко підписав указ про блокування доступу до декількох найпопулярнішим російським ресурсів. Взагалі, в цьому списку близько 500 найменувань того, що треба швидше заборонити, […]

Вам может понравится