У Радянському Союзі молоко часто розливали в тару, яку в народі називали «пірамідки» або «трикутники». У такий упаковки були свої плюси і мінуси. Пірамідка не могла перекинутися, відповідно, молоко не проливалося. Але, виготовлялася така тара з водонепроникного картону, «пірамідку» не можна було здати в пункт прийому, як скляну пляшку з-під молока, і отримати за це 15 копійок.
Як з’явилися молочні «пірамідки»? І чому в них розливали саме молоко, а не лимонад, наприклад? Почалося все з квітня 1930 року, коли французький науково-популярний журнал «« La Science et la Vie »опублікував статтю, в якій розповідалося про незвичайні властивості пірамід. Адже не дарма ж усипальниці давньоєгипетських фараонів мали саме таку форму.
Ось тільки дата виходу журналу (квітень!), Трохи насторожувала: не опинилася ця інформація звичайної жартом журналістів? Але, незабаром в багатьох виданнях починають публікуватися статті французького хіміка і фантаста Жака Берьжье. Народився Жак Берьжье, він же Яків Бергер, в 1912 році в Одесі. Під час Громадянської війни сім’я переїхала в Париж, де юнак закінчив Вищу хімічну школу.
У своїх статтях Берж’є стверджував, що він провів безліч дослідів з пірамідками, виготовленими з картону, і зробив цікаві спостереження. У таких спорудах м’ясо довго залишалося свіжим, кров не згорталася. А значить, така упаковка буде ідеальною для зберігання продуктів.
Цю ідею підхопив шведський винахідник Ерік Валленберг. Він вирішив налагодити виробництво картонної тари для молока. Тим більше, що водонепроникний картон був розроблений ще в 1915 році Джоном Уорнер з США. Правда, така тара мала суттєві недоліки: виробництво обходилося досить дорого, картон часто рвався, а молоко зберігалося недовго. Але, Валленберг вирішив, що всі ці вади виправить саме форма піраміди. Молоко не буде прокисати, а люди, який спожив його, отримають заряд бадьорості та оптимізму.
У 1944 році в Швеції з’явилися перші молочні упаковки у вигляді пірамідок. Але, не всі виявилося так просто. Почалися проблеми з того, що пірамідки було дуже незручно укладати в звичайні прямокутні ящики. Довелося навіть налагодити виробництво спеціальних шестикутних контейнерів. Але, не ця обставина було самим образливим: молоко зберігалося нітрохи не краще, чим у звичайній упаковці. Уже в 1959 році Швеція відмовилася від подібного виробництва.
Цікаво, що саме в цей час в СРСР тільки зацікавилися такою технологією. Шведи охоче поставили в Радянський Союз обладнання, і молоко в пірамідках стало одним із символів радянських продуктових магазинів. У пірамідки розливали не тільки молоко, але і вершки з кефіром. Причому, місткість пірамідок була різною – від 300 до 500 г. Така упаковка благополучно проіснувала до розпаду Радянського Союзу. Навіть незважаючи на те, що переносити її з магазину було незручно: краю пірамідок стирчали з авосек і рвали поліетиленові пакети. Зараз набагато популярніше стали прямокутні упаковки. Тим більше, що ніяких корисних властивостей молока з пірамідок так і не вдалося виявити.