У вихідні дні з великих іспанських міст в глибинку відправляються так звані "жіночі каравани", автобуси з жінками, що бажають знайти собі чоловіка.
Багато селищ віддалених районів Іспанії в останні десятиліття обезлюдніли, а серед нечисленного населення переважають чоловіки. Мова в основному йде про фермерів і сільськогосподарських робітників. Ну а в великих містах, навпаки, надлишок жінок.
Звідси й ініціатива, яка народилася ще в 80-і роки минулого століття – виправити демографічну ситуацію, організувавши знайомства самотніх чоловіків-селян з городянками – і отримала назву "жіночі каравани". Її продовжують здійснювати громадські організації, що існують у великих іспанських містах.
Американський фільм як джерело натхнення.
Ініціатором "жіночих караванів" виступив в 1985 році глава гірського селища План, що знаходиться в північно-іспанської провінції Уеска, розповіла DW співробітниця Мадридського центру соціологічних досліджень Габріела Роспіде.
За її словами, він запозичив ідею з фільму американського режисера Вільяма Уеллмана Westward the Women, який в іспанському прокаті йшов під назвою "Жіночий караван". Оповідання про те, як група відважних американок в середині XIX століття вирушила через всю країну до женихам до Каліфорнії, надихнула мера. Він поїхав до Мадрида і привіз звідти близько сотні жінок. Після цього в селищі було зіграно 33 весілля.
Соціолог пояснила також, що масовий відтік молодих жінок з глибинки в міста і курортні селища морського узбережжя почався в Іспанії в 60-ті роки минулого століття в зв’язку з зародженням і бурхливим зростанням індустрії іноземного туризму і відпочинку. Можливість заробити в якості офіціанток, продавщиць або покоївок продовжує досі залучати багатьох сільських мешканок. Ну а чоловікам, як правило, доводиться залишатися вдома, щоб підтримувати дісталося від батьків фермерське господарство.
Організацій, що надають послуги "по підбору чоловіків" досить багато, а результат і роботи – сотні укладених шлюбів. "Каравани" організовуються кілька разів на місяць, як правило, в них бере участь жінок у віці від 30 до 60 років. Перед тим, як організувати чергову поїздку, агенти з’ясовують, хто і де в ній зацікавлений і готовий влаштувати жінкам прийом. Після цього замовляється автобус. Приймаюча сторона, чоловічий колектив, повинна організувати вечерю, а потім танці, які тривають, як правило, до двох годин ночі, після чого жінки повертаються в Мадрид.
Як розповідають учасниці, їх приваблює атмосфера зустрічей, які організовує асоціація: "все дуже серйозно, ніяких вільностей" і у чоловіків, які приймають "каравани", "найсерйозніші наміри".
Варто відзначити, що "жіночі каравани" викликають час від часу критику різних радикальних феміністичних груп. Оскільки це "принижує гідність жінок" і "завдає шкоди рівності статей".
На що "караванщіци" незмінно заявляють, що "не відчувають себе приниженими, так як асоціація дає їм надію на майбутнє і можливість влаштувати своє життя".