Генетичний паспорт: навіщо він потрібен і що можна дізнатися з результатів тестування

Все більшої популярності набирають ДНК тести для визначення факторів здоров’я. вирішив дізнатися побільше про те, які аналізи зазвичай здають і що вони можуть розповісти про нас

Чому хтось може дозволити собі тістечка кожен день і бачити в дзеркалі стрункий силует? А хтось сидить на воді і селері, проводить дні і ночі в спортзалі, але продовжує набирати вагу? Або буває так: подруга схудла на новій дієті, проте ви, слідуючи все тим же розпорядженням, стаєте ще округлі?

Іноді причина в тому, що просто саме вам не підходить той чи інший метод схуднення в індивідуальному порядку. Щоб зрозуміти, в якому напрямку рухатися, часом не варто намагатися пробувати всі способи поспіль, а знайти свій, індивідуальний.

Саме тому останнім часом з’явилася можливість підбору харчування і фізичних навантажень по ДНК. У США такі тести використовуються повсюдно, а ось в Росії ми тільки приходимо до того, що кожного потрібен індивідуальний підхід. Так, неможливо змінити структуру досліджуваних генів, але нам під силу позитивно вплинути на їх роботу в ті моменти, коли ми п’ємо, їмо, приймаємо вітаміни або медичні препарати, робимо фізичні вправи, вибираємо режим роботи і відпочинку.

– Як давно стали використовувати ДНК тести для визначення факторів здоров’я? Чому вирішили, що це продуктивний метод?

– Перші ДНК тести, які можна замовити самому, без лікаря, з’явилися на початку 2000-х років. Уже тоді багатьом стало зрозуміло: такі тести, якщо їх правильно інтерпретувати і потім скорегувати свій спосіб життя, є потужним інструментом, – розповідає Марина В’єві, засновник компанії BeYoungBrands, фахівець зі здоров’я, нутриціології, епігенетика, інтервального харчування і ДНК тестів. – Адже наші гени не змінюються протягом життя, але в залежності від того, що і як ми робимо, вони можуть впливати на наше здоров’я – в хорошому або поганому ключі. Наприклад, «хороші» гени можуть продовжувати ефективно працювати або навіть ще краще, а «поганий» ген може або швидко перерости в хворобу, або залишатися латентним все життя.

Наскільки сильно гени впливають на те, які хвороби можуть у нас проявитися?

Моногенні захворювання мають найбільший відсоток ймовірності передачі у спадок, і їх налічують за різними оцінками до 10 тисяч, в той час як вивчено близько 5 тисяч. Однак такі захворювання досить рідкісні і їх випадки в популяції від 1:10 000 до 1: 1 000 000. А от імовірність розвитку багатофакторних хвороб (тих самих, які найчастіше зустрічаються і основні з яких нам всім відомі) більше залежить від навколишнього середовища і стилю життя людини, чим чим від успадкованих генів. До багатофакторним захворювань належать хвороби від яких помирають найчастіше – серцеві захворювання, високий тиск, діабет, рак, ожиріння, артрити, хвороба Альцгеймера. Щоб виявити дані схильності, варто пройти ДНК тест якомога раніше, щоб змінити стиль життя і не дати хворобі розвинутися.

Тобто виходить, що рак не передається у спадок і на його розвиток впливає тільки наш спосіб життя?

Згідно з дослідженнями, більшість онкологічних захворювань не відносяться до спадкового раку, а найчастіше є результатом переходу в нього передракових захворювань. Менше 10% онкологічних захворювань можна успадкувати, і то, генетично передається лише схильність до раку, а не сама хвороба. Плюс, ризик його виникнення різний, залежить від конкретного типу раку. Наприклад, у рака молочної залози дуже висока ймовірність.

Раз гени у нас не змінюються протягом життя, чи означає це, що ДНК тест здається один раз за все життя?

Якщо ми беремо одні і ті ж гени і поліморфізм, то так, тест здається один раз. Але справа в тому, що їх існує досить багато і не всі вони ще розшифровані. Наприклад, в тесті «дієтологія» розглядається 62 гена, а в тесті «активне довголіття» – 46, деякі з них перетинаються. У Сполучених Штатах є тести, де аж 93 гена можна перевірити, але поки це, звичайно, задоволення не з дешевих. Можна перевіряти ДНК порційно: спочатку здати на 10-20 найкритичніших генів, а далі вже робити додаткові панелі – дивитися будь-які інші схильності. Але так, ті ж самі гени і поліморфізм не варто перевіряти ще раз протягом життя, так як вони залишаються незмінними. А ось те, як вони будуть проявлятися в житті, вже інше питання.

Розкажіть, як взагалі відбувається процедура? Як виявляються схильності?

Для початку з слини, з внутрішньої сторони щоки, збирається біоматеріал. А далі, коли він надходить в лабораторію, на спеціальному обладнання відбувається процес секвенування. Таким чином по кожній панелі вишукуються гени і перевіряються на наявність у них поліморфізмів. Там ми можемо побачити, наприклад, поліморфізм гена з поганою засвоюваністю лактози або схильністю до переїдання, відповідно, з цього складається звіт з індивідуальними схильностями.

Чи означає це, що результати тесту є більше рекомендаціями, чим чіткими вказівками до дії?

Так, саме так. Результати ДНК тестів не є діагнозами, їх взагалі заборонили ставити, грунтуючись на результатах. Але буває, що рекомендації можуть бути більш переконливими. Таке трапляється, зокрема, при поєднанні певних поліморфізмів. Наприклад, при недостатньому ліпідному обміні, схильність до переїдання і цукрового діабету, тут, скоріше, вже будуть інструкції дії, чим просто рекомендації. Але, звичайно ж, вони прописуються в винятковому порядку лікарем.

А взагалі генетичний тест варто робити всім або тільки тим, у кого вже є скарги?

Я вважаю так: якщо людина абсолютно здорова, то тест все ж варто здати, але в 28-30 років. Вважається, що саме в цьому віці починається процес старіння, це такий собі переломний момент. Але важливо врахувати, що зараз багато хто живе в мегаполісах, плюс в сучасному ритмі життя у багатьох кульгає харчування, так що, можливо, зараз цей момент настає навіть раніше, чим 28 років. Але взагалі – так, в цьому віці у нас починається перерозподіл всього в нашій системі і якщо до цього часу власними ресурсами організм міг сам нівелювати максимальну кількість зовнішніх факторів і нездорової їжі, то після 28 це все буде зменшуватися і, відповідно, негативні фактори будуть проявлятися і впливати на здоров’я в ще більшому ступені. Ну і, звичайно, варто відзначити, що якщо є будь-які схильності, прецеденти, сімейні історії, то, чим раніше здати тест, тим краще.

На ринку ДНК тестів зараз багато їх різновидів. Скажіть, якщо людина може здати тільки один тест, то якою б ви порадили?

Якщо ми говоримо про досить молодому віці, близько 25-35 років, то, звичайно, варто здати тест «дієтологія», щоб підібрати найкращу для певного організму систему харчування. Після 35 варто вибрати «активне довголіття». А жінкам цей тест я б навіть порекомендувала в 30, тому що там розбираються такі речі, як виснаження яєчників, наприклад. Це важливий фактор планування сім’ї, і дівчині в такому віці важливо знати свій потенціал. Плюс, така хвороба, як Альцгеймер, починає формуватися за 20-30 років до перших ознак: тому щоб попередити недугу, потрібно знати свою схильність і приймати дії – так можна мінімізувати ризики.

Крім генетичних тестів, існують ще алергічні тести на переносимість продуктів. І в тому, і в іншому підбираються певні продукти, які дозволені, а які не варто їсти. Чим ці два тести відрізняються один від одного?

Найголовніша відмінність – це принцип здійснення тестування. Для ДНК тесту потрібна слина, а ось алергічну панель роблять по крові. Плюс, генетичний тест дивиться на найкритичніші панелі, а в алергічному дуже багато компонентів. Адже його призначають, коли вже виявлена ​​алергія і потрібно знайти, на що саме. Тому для алергічного тесту прямо за списком перевіряють, чи є реакції на певну їжу, пилок, тварин і так далі.

Тобто, в алергічному тесті більше панелей розглядають?

Зазвичай починають з малого, беруть найсильніші алергени: злакові, шоколад, пилок рослин, шерсть тварин, лактоза. Якщо сильна алергія, то далі дивляться вже більше показників для того, щоб знайти, що конкретно йде реакція. Такі тести не з дешевих, тому що кількість панелей може доходити до 50-70. Можна вчинити по-іншому, взяти методику «Виключення," це працює в багатьох ситуаціях. Суть в тому, що підозрюваний продукт виключається з раціону на два тижні, і ми спостерігаємо, як людина себе почуває. Далі продукт знову вводять і, знову ж таки, ми дивимося на самопочуття. Є негативна реакція, то продукт знову прибирають: якщо симптоми дійсно йдуть, то тоді бажано виключити такий продукт з раціону взагалі.

Це елімінаційна дієта, так?

Так, саме вона. Я б її взагалі рекомендувала всім, навіть якщо алергії не спостерігається. У будь-якому випадку, на даний момент ДНК тестів на всі продукти немає. Але ж на один і той же продукт різні люди будуть реагувати абсолютно по-різному. Візьмемо, наприклад, грушу, у неї високий глікемічний індекс. Для одного діабетика це може піднімати рівень глюкози на 20 одиниць, а іншому всього на 3-4. І ось за допомогою такої дієти можна відстежити, як організм реагує на той чи інший продукт.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code

Next Post

Гендерна навчання в школі. Користь і шкода роздільного навчання хлопчиків і дівчаток

Пт Вер 23 , 2022
Періодично в інтернеті з новою силою спалахують дискусії про роздільне шкільному навчанні. Противники спільного наводять чимало цілком розумних аргументів, прихильники теж не лізуть за словом в кишеню. У цьому питанні «намішано» багато всього – починаючи з релігійних догм, закінчуючи надто прогресивними підходами до «трансгендерною» тематиці. Ми спробуємо розібратися з тим, […]